Щодня на телеекранах Запорізької області й на моніторах по всьому світу з'являється з найактуальнішими новинами чарівний і неповторний Валентин Терлецький.
Мало хто знає, але наш новинар не тільки майстер з журналістики, але й визнаний літератор, і про його професійні секрети, думки та побажання ми й розкажемо
вам у цьому матеріалі.
- Вітаємо вас, пане Валентине. Кожні юнак та дівчина мріють “потрапити на телеекрани“, а про яку професію ви мріяли в дитинстві?
- В дитинстві я мріяв стати капітаном корабля. Щоб робити відкриття, дослідження, плавати постійно до різних цікавих країн.
- Для того, аби гарно виглядати в кадрі, в кожного з телеведучих є власні секретні комплекти. Що вам дає сил?
- Дійсно, аби розкуто і достойно виглядати, а головне почуватися «в кадрі», потрібні деякі вміння, досвід, і навіть вправи. За кілька секунд до початку
прямого ефіру новин я, наприклад, роблю великий вдих, затримую на кілька секунд дихання, а потім всіма легенями повільно випускаю повітря.
З цим видихом іде геть тривога, страх і невпевненість у собі. А вони завжди присутні навіть у досвідчених ведучих. Таким чином я розслабляюся, і
з посмішкою і гарним настроєм починаю випуск новин. Також перед випуском роблю гімнастику для ротової порожнини, обличчя, губ, язика. Є такі
спеціальні вправи.
Також вголос прочитую підводки до сюжетів, розставляю наголоси та акценти.
- Інколи в усіх ведучих в прямому ефірі трапляються ляпи. Що, на вашу думку, необхідно зробити для того, аби ситуацію повернути в позитивний бік?
- Потрібно перш за все почуття гумору, реакція та «підвішений язик». З деяких вкрай неприємних ситуацій завжди можна вийти завдяки цим якостям,
особливо – з посмішкою, з жартом.
Якщо людина на екрані «налажала», то їй все можна пробачити, якщо вона щиро посміхається.
- Ви - переможець літературної премії “Коронація слова“. Як ви “пережили“ цю звістку?)
- Не тільки «Коронація слова», а й інших. Всі мої три на цей момент виданих романи вигравали в літературних конкурсах.
Як сприйняв? Коли виграв перший конкурс з романом «Рок-н-рол, стакан, кохання» - спочатку не повірив.
Щодо «Коронації» - коли почув, то сприйняв це як заслужену перемогу, бо роман «Хмарочос», наприклад, два рази поспіль подавав на цей конкурс.
А ось новий роман «Кілька років зими», що отримав спеціальну відзнаку на «Коронації 2014», досі не видано. То які тут емоції? Диплом і статуетка
– це добре, але для письменника головне, аби була видана книга….
- Що, на вашу думку, необхідно починаючим письменникам, аби досягти визнання не тільки серед родичів, але й суспільства?
- Початківці, перш за все, мають вірити у власні сили та свою справу. Без цієї віри в себе нічого не буде. Але це складний шлях..
Ця дорога для сильних. Суспільство тебе може й не визнати ніколи, але якщо ти сам себе визнаєш – це вже перша перемога.
Віра у власні сили – запорука успіху.
А ще необхідне везіння.
- Наразі в Україні відбувається національний конкурс літераторів "Мрії, відгукніться", в якому ви є суддею.
Що ви очікуєте цікавого для себе побачити серед конкурсних творів?
- Очікую побачити якісне літературне слово, тобто – твори. Хтось має створити потужну сагу про мрії. Я свою особисту вже створив.
Але в кожного письменника – вона окремішня, власна.
Хочеться побачити талановиті твори і авторів.
- Що б ви побажали всім письменникам-аматорам, телеглядачам і всій Україні?
- Хочу побажати віри. Віри у те, що все залагодиться. Віри у себе. Віри у світ у Боже благословення. Побажати Україні перемоги у війні з лютим ворогом.
Глядачам – цікавих телепроектів, аби ваш час біля екранів не був витраченим намарно. А початківцям хочу побажати не боятися, творити, і шукати
натхнення навіть у хвилини смутку. І шанувати навколишній світ!
