Кажуть, чим більше цікавої літератури читає людина, тим міцніше в неї здоров'я, ширші кругозір та коло друзів. І щоб якісна сучасна література впевнено
крокувала серед молоді та дорослих, в Запоріжжі активно проводяться "Літературні Середи", з організаторкою яких - Оленою Ольшанською, ми
поспілкувались під час такого заходу.
Доброго дня, Олено. Багато людей захоплюються різними речами - хтось колекціонує марки, інші розводять акваріумних рибок чи квіти, треті -
фотографуються на височенних будівлях... Чому саме ви обрали літературу?
- Доброго дня! Насправді у мене багато захоплень. Наприклад, я дуже люблю шити м’які іграшки та робити ляльок у техніці «Тільда».
У сучасному світі є безліч можливостей для творчості. Кожен обирає те, що йому до душі. З дитинства я любила читати. Вдома у нас була велика бібліотека.
Мені подобалося відчиняти дверцята книжкової шафи та розглядати різнокольорові обкладинки, гортати сторінки книжок. У цьому було щось магічне.
Мені здавалось, що писати такі чудові книжки, як ті, що стояли на полицях вдома, може лише якась надзвичайна людина.
І взагалі писання – це таємничий процес, секрет якого не дано пізнати простим смертним.
З часом я зрозуміла, що література – це не чари, а важка праця, яка потребує значних зусиль. Тим не менш словом можна створити цілий світ.
Це відчуття важко з чимось порівняти. У мене був момент, коли я відчула, що не можу не писати. Власне відтоді і розпочався мій шлях.
- Ви допомагаєте молодим та дорослим письменникам та поетам відчути сцену, познайомитись з колегами та потенційними читачами, відчути себе потрібними..
А чи самі ви пишете прозу та/чи поезію?
- Поезію я пишу доволі давно. Минулого року вийшла моя дебютна збірка під назвою «А тебе – океан». Паралельно із віршами пишу також і прозу.
Так само, як інші учасники, щотижня в межах проекту «Літературна Середа» читаю свої твори.
- Вже майже рік в Україні доволі нестабільна соціально-політична ситуація через військову агресію сусідньої країни. Чи це, на вашу думку,
відображається на молодіжній літературі?
- Ситуація, яка панує зараз в Україні, безперечно, впливає на кожного з нас. Зараз відбувається переосмислення багатьох цінностей.
Напередодні святкування Дня Соборності України «Літературна Середа» була присвячена громадянській ліриці. Учасники проекту читали власні вірші
про війну, про солдатів, про біль. Особисто мене найбільше вразили поезії Андрія Куватова та Ірини Сажинської. Можна уявити, скільки прекрасних
творів ще будуть написані. Наше життя вже не буде таким, як було колись. Ми стаємо сильнішими, ми усвідомлюємо себе як народ, як націю.
Закономірно, всі ці зміни знаходять відображення у творах літератури.
- Чого, на вашу думку, сьогодні не вистачає молоді, які намагаються та прагнуть писати розумні твори?
- Для того, щоб навчитися писати гарні якісні тексти, потрібно, насамперед, дуже багато читати. Це якраз та основа, той фундамент, на якому базується
творчість. Читати багато, читати вдумливо, аналізувати прочитане – ось те, з чого варто починати. Твори видатних поетів та письменників – і класиків,
і сучасників – мають стати вчителями для літераторів-початківців.
- Чи важко дітей привчити читати якісну літературу, в тому числі, й своїх сучасників і що необхідно для цього зробити?
- Перший і найважливіший фактор – це вплив батьків. Так було у моїй родині. І мама, і тато завжди багато читали та змалечку привчали до цього мене.
Дитина копіює поведінку дорослих – це відомий факт. До того ж в Україні зараз стає дедалі більше якісної літератури для дітей. Це книжки українською
з чудовими кольоровими ілюстраціями. Навіть дорослим буде цікаво погортати ці книжки, а що вже казати про дітей.
Купуйте дітям українські книжки!
- Чи можливо розвинути в будь-якій людині, незалежно від її статі та віку, любов до читання та любов до письма?
- Сучасне покоління читає багато, але це, переважно, не книжки, а стрічки новин у соціальних мережах.
Тим не менш, поціновувачів сучасної літератури стає дедалі більше. Любов до читання та письма, як і любов взагалі, має йти із серця людини.
Людину можна зацікавити, людину можна заохотити до читання, але змусити її полюбити неможливо. Вік або стать людини у цьому питанні не мають
жодного значення.
- Що б ви могли побажати юним читачам, письменникам- й поетам- аматорам та всій Україні?
- Не зупинятись на досягнутому та ніколи не стояти на місці! Мріяти і нічого не боятися, бо усі наші мрії обов’язково здійсняться!
Темна смуга у житті, сповнена випробувань та розчарувань, незабаром мине, а на зміну їй прийдуть світлі й щасливі дні! Вірте в себе!
