Гойда-гойда

Гойда-гойда, года-да,
Колисалася біда
На дитячій каруселі,
Діти грались невеселі.
 
Гойда-гойда, гойда знов,
Тут жила колись любов,
А зосталась лиш зажура,
Скиглить, плаче коло мура.
 
Дядя, дядя, хочеш кішку?
Ось візьми, потримай трішки,
Може візьмеш на завжди?
Я швиденько, підожди,
 
Я пограюсь із дітьми,
Так втомилась від пітьми.
Ти так куриш, дихай вбік,
Кіт дивися, щоб не втік.
 
В мене два, візьмеш одного,
Хочеш цього, чи другого?
А для чого автомат?
Що таке залізний град?
 
Ти на руки, дядь, візьми,
Я боюся так зими,
В мене холодно в кімнаті,
Лячно нам ночами спати.
 
Щось так бахкало з вогнем?
В школу знову ми не підем,
Дядя, дядь, лишайся тут,
Інші теж нехай прийдуть…
 
Бігла дівчинка до мами,
І тягнулася руками,
Щось казала їй за нас.
Завтра знов, в цей самий час
 
Не прийшла, лиш кошеня,
Що лишилося за дня
Так зголодане нявчало
Мов би серце розривало.
 
Скрип від вітру, знову скри-ип,
Лист до гойдалки прилип,
І ні дівчинки, нікого,
Не зосталося навколо.
 
Гойда-гойда-гойда-да,
Кицька плаче, - тут біда.