12

 

АДЮЛЬТЕР У ЛЬВОВI

Я розквітну взимку
На лютому морозі,
Ти відкриєш двері
Втриматись не в змозі.
 
Всюди шукать будеш
Та ті спроби марні,
А ні у Соборі,
А ні у кав'ярні.
 
Як час повертати
В нас нема знання,
Але ми шукаємо
Диво навмання.
 
Ввечері чужі ще
Але рано вранці,
Ми з тобой прокинулись
І ми вже коханці.
 
Так буває часом
Кафедральне місто,
На душі так легко
І на серці чисто.
 
"Я тебе кохаю"
Чуєш в кожнім слові,
Та нажаль минув наш
Адюльтер у Львові.

ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ

Буває, іноді, дивлюся із вікна,
На листях бачу, як бринить роса
Є на землі багато гарних місць,
Але в тобі лише дівоча є краса
Знущання ти пережила і біль,
Але не втратила себе у цій гонитві,
І ніби виклик ворогам лихим,
Квіти по всій твоїй землі розквітли.
 
Не полонена, але зраджена країна,
Ти вибач, захистить тебе не зміг…
Ти вибач мене мамо Україно,
Я виправлюсь, спокутаю свій гріх.
На чужині до тебе серце лине,
Казкова і співоча, та сумна,
Ти вибач мене мамо Україно,
Багато нас, а ти така одна.
 

Бувало, іноді, засліплюють мене,
Бажання, що не варті і уваги,
Все поспішав и не знаходив час,
Ні для любові, ані для поваги.
 
І знов дивлюсь на твоє синє небо,
Все головне для щастя ми вже маємо,
Країни іншої і задарма не треба,
А хто не згоден, того не тримаємо.
 
Не полонена, але зраджена країна,
Ти вибач, захистить тебе не зміг…
Ти вибач мене мамо Україно,
Я виправлюсь, спокутаю свій гріх.
На чужині до тебе серце лине,
Казкова і співоча, та сумна,
Ти вибач мене мамо Україно,
Багато нас, а ти така одна.

Поділися з друзями цим твором у своїх соцмережах