12

 

Я - українка

Я –українка. Просто українка,
У серці б’ється українська кров,
Люблю я Україну щирим серцем,
І все єство просякла ця любов.
 
Любити Україну вчила мати,
Бабуся, батько, в школі –вчителі.
Я вірила, що люблять Україну
У місті кожному і кожному селі.
 
Любити Україну вчив Шевченко
І Леся Українка, і Франко,
Сосюра – наш донецький соловейко,
І Стус, і Симоненко, і Костенко.
 
Любити Україну вчила пісня –
Лірична, побутова і козацька,
І мелодійна мова українська,
Що звеселяла серденько юнацьке.
 
Любов всотала я разом із гімном,
Із стягом, найкрасивішим у світі,
З гербом святим, немов триликим Богом!!!
Моя любов навіки і щомиті.
 
Я – не за владу, я – за Україну,
Не за ЄС і не за Митний рай.
Я - за Вкраїну, рідну Україну,
За наш звитяжний, героїчний край.
 
Луганка я чи, може, галичанка,
Не в цьому річ –я просто українка.
І я залишусь вірна Україні,
Бо українка я. Я – просто українка.

Страждає, плаче рідна Україна

Страждає, плаче рідна Україна,
Бо гинуть люди, справжнії сини,
Луганщина вмивається сльозою
І кров’ю залили Донеччини степи…
 
Якому сатані потрібна ця війна?!!
Який диявол сіє цей розбрат?!!
Яку ж брехню посіяв: неправду,
Щоби повстав на брата рідний брат?!!
 
Задурений, обдурений народ,
Повіривши в обіцянки Іуди,
Прозріє і повстане в своїм гніві,
Й поверне мир навіки і повсюди!
 
Бо Батьківщина в нас у всіх одна,
І зветься вона гарно – Україна!
І неділимою, залишиться вона!
О рідна земле! Ти у нас єдина!!!

Поділися з друзями цим твором у своїх соцмережах