Шоколадка з кавою та Муркотик
Головна || Історії кохання від читачів
Ранок. Який же він гарний. Ніжне сонечко заглядає у вікно ...
Ранок.... Солодке відчуття того, що ти виспалась, ще й сон був цікавим і захоплюючим — майде на кожному кроці очікували якісь приємні новини, а майже на підході до дому, симпатичний хлопець з доволі знайомим обличчям подарував букет ароматних квітів...
Троянди, або гладіолуси?... Гладіолуси, чи гербери?... А може, й ті й інші разом?...
Ще під приємним післясмаком класного сну Марина легко встала з ліжка та бадьоро попрямувала на кухню поставити воду на чай чи каву й тим часом, поки грітиметься вода, можна легко встигнути вмитися та подзюрити...
Впоравшись із вмиванням і туалетом буквально за хвилину, вона повернулася на кухню та машинально увімкнула радіо — по кухні розлетілися улюблені ноти та голос Олега Винника... "А мне хорошо с тобою. Волосы пахнут весною.." .
І непомітно для себе Марина почала в такт виконувати легку ранкову зарядку — благо, ще залишалося часу до вскипіння води та подальших збирань на роботу.
По дорозі на роботу, наче в тому сні, її дійсно очікували гарні приємні новини — на днях товариш повертається з закордонної подорожі, подруги приїдуть в гості на вихідні, а на днях керівництво натякнуло, що всьому колективу до Дня Незалежності України виплатять хоч і невеликі, але премії.
Та, й, святкові вихідні розтягнулися аж на 3 дні, що теж не може не радувати.
Робочий день пройшов класно, легко та непомітно, як на одному подиху — й ось наша Марина прямує додому, де на неї чекає один пухнастий кавалер — кіт Муркотик. Всі сміялися знайомі, що так вже давно ніхто котів не називає, але така окличка дійсно відповідала цій котячій мордашці — варто було його торкнутися пальцем чи просто гукнути "Мась", як його внутрішній генератор вмикався й по декілька хвилин наповнював оточуючий простір приємним рівним муркотом...
Приємний прохолодний душ, смачна вечеря, трохи пришелепкувата, але весела комедія "Суперлопес" і шоколадка з кавою...
Бракувало, тільки, поруч коханого люблячого хлопця... Й, інколи, ці думки так сильно "накривали", що хотілося вити від самотності та, навіть, в голові інколи виникали думки просто вийти на вулицю та запропонувати будь-якому гарному хлопцю запропонувати переспати...
Але можливий суспільний і власний осуд, розпатякання такого "перепіхону" тим потенційним партнером по всіх усюдах й можливі хвороби від "хлопця на раз" лякали не менше, аніж виникаюче бажання сильного міцного хлопця в собі... Тому ось вже декілька років вона була самою.. і раділа, що на відміну від інших своїх знайомих, "не залетіла" та не поплатилася здоров'ям за разове побачення у ліжку з невідомими після вечірки..
Та вона вірила та знала, що скоро зустріне своє кохання, від якого й дітей народить, і буде щасливою і вдень, і вночі.
Ангеліна Коник (м. Дніпро)
Поділитися з друзями
Переглянути інші історії про кохання
Ділись власними історіями
