Удар в бою, чи жест у танці,
Чи щирий віршику рядок…
Я привітаюсь з сонцем вранці:
Яким є твій наступний крок?
Куди? Не знаю. Знаю точно
Що лиш вперед, а не назад.
Мету вже бачать мої очі,
Не на яву, ще лиш у снах.
Я полечу вперед, до неба,
На крила сонечко візьму,
Хай обпече, але до тебе,
О, Україно, принесу.
Воно всевидяще, могутнє –
І покарає, і зцілить.
І прийдуть миті незабутні,
Як ми щасливо будем жить…
