Син кріпака в магната Енгельгардта -
Тарас Григорович, великий наш поет,
Діяч, художник, створювач балади,
Учень дияка, Академії студент...
Що тільки не робив малий Тарас...
Але завжди учився, прагнув знань!
Чумакував, наймитував, ягнята пас,
Проте не дозволяв сирітських він стогнань...
Мав потяг до живопису, копіював картини,
За що не раз панич його відлупцював.
До Петербургу переїхав у гостини -
Художником у пана працював.
Пан Енгельгардт віддав його "в науку",
Не заробив, звичайно, він відзнак,
Але Жуковський з Брюлловим допомагають другу,
І от Шевченко - вільний, не кріпак!!!
З'явився також поклик до творіння
Поезії, поем та повістей:
У віршах відбивалося душі горіння
І прояв Кобзаревих вольностей...
"Кобзар" - то перша збірка поетичних творів,
Пізніше "Гайдамаки", "Гамалія" надійшли...
Засуджував Тарас царя, що Україну поневолив,
За що його на Кос-Арал і заслали...
Та не лишив Тарас свого призвання -
В тюрмі, в фортеці, на засланні, у неволі
Все рівно він творив та не шукав визнання,
Вкраїну прославляв, хотів для неї волі...
Тюрми, форти і заслання здоров'я спалили,
В Петербурзі, на чужині, полишили сили...
Поховали Кобзаренка у Каневі - "на могилі
Серед степу широкого, на Вкраїні милій"...
