Посміхнися, посміхнись
Подивись на синє небо
Не журися, не журись
Бо ж жити якось треба
Не ходи по тих стежках,
Де біда тебе чатує
Білет у доленьки в руках
Хай тобі щастя подарує
Не забувай про отчий дім
І на поріг батьківський повертайсь
Не довіряй місцям чужим
І там душею не лишайсь
Свою Україну ти люби!
Як синочок любить неньку
Не одягай хустину їй журби
І не дай їй горя навіть жменьку
Не дай ступить сюди слугам війни
І знищить юний цвіт
Та молись,щоб подихи весни
Принесли нам миру сотні літ
А як доведеться воювати
То Батьківщини не зрадь, хлопче
Ворогів примусь тікати
І ніхто нападати вже не схоче
