Я плекатиму тебе з ночі до ранку,
Хай зорі не згаснуть, мовляв як кохаю,
За очі казкові налиті мов соком,
Посмішку сонця, вкрите любов'ю.
Хай в’ється калина у підвіконні,
Й нас не охопить вітер зимовий,
Лунатиме пісня в наших серцях,
Дзвінко, чарівно в медових вустах.
Хай пахощі золота осяють світи,
Ти янгол з небес увійшла в мої сни,
І крила єднання ніжніші за промінь,
Здіймаються вітром, стиснув долоні.
Хай тьохкає птах про вічне кохання,
Про біль наодинці, що нас обіймає,
Він неначе затьмарює душу у тінь,
Зупинює час, що нестримно летить.
Хай осінь малює образ барвистий,
В гарячім тим листі, подихом вкритий,
І кожен світанок прольється росою,
Ми бачимо шлях, у серці палкому.
Горта сторінки в останніх роках,
Ми бачім життя... в наших руках,
Як вечір палав твоїми очима,
Немає у світі щастя без дива.
