Мы в соцсетях
        

Вкрала у мами хлопця ...

Головна || Історії кохання від читачів


коли тобі "зриває дах" і ти просто "летиш" ...
історії про кохання
Моя мама — гарна повненька доросла жінка, якій, на превеликий жаль, не пощастило в шлюбі — перший її чоловік виявився тираном і моральним "уродом", від якого вона страждала майже 10 років і народила мене...
Потім в неї було ще декілька багаторічних "цивільних шлюбів", аби "не бути самій" і "для здоров'я", але й вони закінчувались через декілька років...
 
Якось в розмові на кухні за вечерею запропонувала мамі зареєструватись в одному з додатків для знайомств, типу, якщо й не знайдеш собі чоловіка, то хоча б "для здоров'я" можна спробувати знайти собі "хлопця". Так і зробили... — гарна фоточка, бо мама в мене гарна, заповнили профіль та почали чекати... вірніше, мама чекала, а я по справах на декілька місяців поїхала до іншого міста...
 
Як і майже все в цьому житті, час промайнув дуже швидко й якось заходжу до маминої кімнати зранку по помаду, як вона поїхала на роботу, а в її ліжку... спить трохи підкачений хлопець/дядька років 25-30... голяка, трохи прикритий простирадлом.. я, чесно кажучи, "трохи офігіла" й думаю, "оце, мати, ти даєш"...
Постояла декілька хвилин, понасолоджувалась картинкою та хтивими думками, не стала брати помаду й пішла до себе досипати, але, як розумієте, після побаченого було не до сну ))
Через декілька годин, коли я все ж таки закимарила, додому з покупками повернулася мама... Мене, чесно кажучи, розбудили смачний запах домашніх котлет з кухні та тихі звідти розмови...
 
Зайшла на кухню, привіталася з мамою, яка сиділа за столом й, побачивши біля плити "його" [вже одягнутого], привіталася й до нього словом "привіт"... До мене у відповідь щире було від мами "привіт", а він сказав — "доброго ранку, Інно. я Аркадій"...
Мовчки поснідали, сказала мамі, що маю зустрітись з подругами по справах і пішла, аби на прогулянці "провітрити голову" та розібратися в думках... а потім повернулася додому з тортиком/рулетом, аби "родиною" відсвяткувати наше знайомство, але вдома вже нікого не було...
 
Аркаша час-від-часу приходив до мами, ночував у неї, але якихось "таких" звуків я з маминої кімнати не чула, але після таких гостин завжди помічала, що мама виглядала "молодшою" та "щасливішою", значить, мабуть, щось там все ж таки приємне відбувалося...
 
Тому, все одно перебуваючи фрілансером, я одного ранку за "родинним" сніданком сповістила маму й Аркадія, що "маю" поїхати по роботі на тиждень-два до іншого міста, а сама вирішила подарувати їм, такого плану, "медовий місяць" без зайвих вух й очей.
Само собою, десь через день-два ми з мамою зідзвонювалися, але в розмовах ніколи не згадували про її хлопця...
 
Повернулася я не через 1, а через 2 тижні... вдома було все без змін, але стало якось світліше, чистіше та більше не було проблем з "поламками" — як ніяк, а вдома [тепер] жив й чоловік )))
На мамине запитання, чи я не заперечую, аби з нами жив Аркаша, я відповіла, що якщо він подобається мамі, адекватний і в усьому її влаштовує, то чом би й ні...
Так минуло десь півроку... з маминої кімнати так і не чутно було жодних стогонів чи-то "криків", та й сам "відчим" сам по собі був [і є] спокійний і врівноважений.. мама реально візуально "помолодшала" років на 10 та постійно була щасливою.
 
Одного разу так сталося, що я повернулася серед тижня з дня народження від подруги десь о 9й вечора доволі "п'яненькою"... Мама була "в ніч", тому я не боялася "розборок" і в такому стані повернулася додому, забувши, якось, що мене може побачити дехто...
 
От, я повертаюся додому, тихенько заходжу до квартири й , ледь тримаючись за стіни, намагаюсь без шуму, бо, раптом, мама все ж таки вдома, пройти до своєї кімнати... і пройшовши коридор, чомусь вирішила зазирнути до ванної кімнати, куди були привідкриті двері та горіло світло... І тут я, чесно кажучи, "офігіла"...
 
Перед дзеркалом стояв і витирався реально крутий симпатичний хлопець/дядька з в міру накаченим тілом та великим "стояком" ... Не знаю, що на мене "найшло", але я різко відкрила двері до ванної та кинулася на нього жадібно цілувати в шию та "працювати" рукою..
Аркаша, не очікуючи такого, декілька секунд стояв "як вкопаний", а потім різко відсторонився, замотався рушником , наскільки це було можливо, і серйозно але тихо сказав — "Інно, вибач, але я кохаю твою маму... сподіваюсь, такого більше не станеться, або я буду змушений все розповісти Тоні [мамі]"...
 
І тут я реально "офігєла"...в мені паралельно боролися 2 почуття — от, я, крута дівчина, яку хочуть майже всі, отримала "відворот", коли сама (!!!) ледь не згвалтувала хлопця, і щира гордість за те, що в мами моєї реально крута людина з'явилася, а не якийсь "кончений мудак"...
І в мене тільки й вирвалося "ну й кажи, гніда..."
У відповідь я почула — "Інно, вибач, але тобі варто піти самій до своєї кімнати".
— Проведеш, бо я майже не стою на ногах? — запитала я з надією в голосі, що цей красень проведе мене до мого ліжка та залишиться там, мінімум, на хвилин 15 "масажу"...
— Сорян — ти вже доросла, тому ні — тактично, але серйозним і погрубівшим відповів він..
 
Зранку з "важкою" головою я вийшла на кухню... Мама спокійно снідала, поруч з нею доїдав сніданок Аркаша (помічу, що він завжди ходив по дому в широкому одязі), для мене теж вже було накрито...
 
— Мам, вибач, я вчора трохи протупила... — почала я розмову, але вона мене перебила...
— Не зачинила двері до квартири, як повернулася? Так, благо, що ніхто з чужих не зайшов і нічого не взяв — сказала вона без якихось "істерик"...
— Ні, я про інше... я була п'яною ..
— Чесно, доню, я так і подумала, бо інакше ти закрила вхідні двері та не розкидувала по коридору своє взуття))
— ні, мамо, я... (і тут в голові виринула вся вечірня "картинка" оголеного Яши, як я до нього чіпляюся, як він спокійно та серйозно відсторонюється...) я по п'яні полізла до Яші...
І тут мене перебили...
— з якимись запитаннями чи пропозиціями? — запитала мама, — давай, так, я не лізу в твоє життя, ти не лізтимеш до мого особистого життя, сказала вона...
 
Я, "з бадуна", не розуміла, чого нема скандалів, чого мене не сварять а Аркадій не відбрехується чи-то не виправдовується...
— А знаєш, мамо, та він вчора до мене ... (здуру почала я щось "нести", аби виправдатись самій і перекласти на іншого провину)..
І тут я почула те, що взагалі мене "вбило":
— Ін, я, ж, стояла за тобою в ванній кімнаті, коли ти туди "вломилася" та "кинулася" на мого голого мужика... давай, забудемо цей випадок і все...
І тут мене просто "висадило" від сорому та ситуації...
— вибач, мам... — ледь "видавила" я з себе, — я поснідаю в кімнаті, бо мені, щось, поганенько... — взяла тарілку зі сніданком, виделку та чашку з чаєм і пішла до себе до кімнати...
 
Після того ми більше ніколи не розмовляли на цю тему, з маминої кімнати так і надалі не роздавалися жодні звуки, я більше не "бухала", аби ще чогось не начудити, або залишалася в такі моменти "угашеною" вдома в подруг.
А Аркаша й надалі був класним відчимом та жив у нас ...
 
Інна (місто Буча)
 
Поділитися з друзями

 
Переглянути інші історії про кохання
Реклама

Ділись власними історіями

Кожна людина - неповторна. Кожне життя - неймовірне, навіть не дивлячись на неприємні ситуації, які в ньому трапляються.
Надішли нам найцікавіші історії з власного життя електронкою на pershe.info@gmail.com, й ми їх опублікуємо на сторінках нашого порталу в розділі історій.
Можливо, твій досвід, навіть, комусь врятує життя чи допоможе вирішити власні складні життєві, моральні, емоційні ситуації...
To Top