12

 

Україна - єдина країна

Україна – єдина країна!
Україна у світі одна!
Неподільна моя Батьківщина,
Найрідніша для мене вона.
І за неї молюся я Богу,
Й у нього прошу лиш одне:
Хай обходять країну тривоги,
І хай лихо її обмине!
 

Ця війна

Нікому не потрібна ця війна,
І тужить мати на своїм порозі.
Лишилась вдома з думками одна,
Як та калина в лузі на морозі.
Так тихо в хаті, вечір огорта
Стіну, де фотографії дитячі.
Нікому не потрібна ця війна.
Де ж, сину, ти? А серце тихо плаче…
І молить в Бога зберегти дитя.
І сили, щоб живим прийшов додому.
А за вікном лютує все зима…
Прошу тебе, не замітай дороги…

Сльозами зрошена земля

Сльозами зрошена земля,
Укриті попелом поля,
Дніпро, – наш покровитель, наш отець
Тепер страждає, мов вдівець.
Чом Україну, красну діву,
Війна за грати посадила?
А волю… волю – манівцями
Пустили хибними шляхами.
Пройшлася смерть зеленими ланами,
І бурі плями впали з болісної рани.
Чом хлопця, що ще вчора думав про родину,
Сьогодні вбитого кладуть у домовину?
Чом люди, що учора звались браття,
Сьогодні палять розбрату багаття?
Ми що – здамося? Зрадимо родину?
Дозволимо, щоб плакала Вкраїна?
Ні, – не здамося! І не станем на коліна!
І не впаде ні хлопець, ні дівчина.
Поки у наших грудях серденько стучить,
Народ козацький доти буде жить!
Ми – вільні, ми – одна родина,
Що зветься гордо, дзвінко – Україна!
Поділися з друзями цим твором у своїх соцмережах