я довго пам’ятатиму цей січень.
слова, як набої, дні, наче гільзи.
тих, хто пішов у царство небесне,
власні протести, місто в прицілі.
запах свободи, щоб воскреснути,
хоч цінна за волю провела лінії.
з’явились нові герої і нові деспоти,
ми прокинулись в іншій країні.
і ніхто не скаже, як усе закінчиться.
ніколи не знаєш, що буде завтра,
чи смерть, як змія, вжалить у серце,
чи випаде нова з колоди карта.
колись про майдан запитають діти.
я розповім їм усе, що бачив і знаю,
як летіли січневі кулі, були морози,
як судили поетів, про присмак чаю.
про те, який справжній смак свободи,
дим, змішаний з кольором неба.
закони, що вивели людей на барикади,
владу, яка не чує і нічого не бачить.
історія нас випробовує — відчиняє двері.
знаю, не вистачить слів, щоб усе сказати,
передати смерть і життя на папері.
сніг мете у спину, розбирає нас на цитати…
