Дитинство

Як шкода, що вже я доросла
і дитинства роки пройшли,
а раніше було все просто
і лялькам ми волосся плели.
 
Ще тоді не було ноутбука,
і всі дружно ми грали в футбол.
Нас додому тягли аж за вуха,
а ми знов забивали гол.
 
Ми ловили хрущів весною,
грали в пекара і квача,
і у хованки грали юрбою,
я була ще мале дівча.
 
Свято вірили в те, що коліна
до весілля таки заживуть.
Час, коли я була дитина,
я не зможу, на жаль, повернуть.
 

Батькам

Моїм батькам присвячую
Спасибі Вам, мамо, спасибі Вам, тату,
за Вашу безмежну батьківську любов.
За те, що навчили так щиро кохати,
до Ваших наук повертаюся знов.
 
Спасибі за Ваші турботи й терпіння,
недоспані ночі і серця тепло.
Спасибі за Ваше добро й розуміння,
казкове дитинство,що в мене було.
 
Спасибі Вам рідні, за те, що зростили,
навчили як в світі по совісті жить.
Творити добро ви постійно учили,
про це не забуду ніколи й на мить.
 
Пробачте, що часом буваю уперта,
не завжди роблю так як радите Ви.
Та я Вас люблю, буду з Вами відверта,
і хочу, щоб завжди ми разом були.
 
Низький Вам уклін, мої мамо і тату.
Дай Бог Вам здоров’я на многі літа.
Хай щастя й достаток ідуть в Вашу хату,
У серці завжди хай живе доброта.
 

Я зовсім інша

Я зовсім інша, не така як всі,
не так вдягаюсь і не так живу.
Мене хтось бачить тільки уві сні,
до когось я приходжу наяву.
 
Люблю лиш осінь і сумні пісні,
багряне листя, жовті квіти, тіні.
Я зовсім інша, не така як всі,
я все навколо бачу у цвітінні.
 
Люблю інакше, якось особливо,
не так як всі, чомусь занадто вірно,
я все кажу, до речі, так сміливо,
і це виходить в мене неймовірно.
 
Я не така як всі, я особлива,
я самотужки наш рятую світ.
Я кожен день чекаю з неба дива ,
і крила мої просяться в політ.