12

 

Історія не пишеться без нас

Історія не пишеться без нас.
Історія - це ми, це наші дії
Це наша сила, втрата або шанс!
Життя щоденне та майбутні мрії!
 
Історія не згадує імен
Тих хто скорився долі, зрадив друзів
Тих хто спаскудив землю, - той забвен!
Той хто летів вперед - у серці жити буде!
 
І хай сьогодні вибір не простий
Нам ставить доля... та найвищий жереб
Дарує вона тим, хто молодий
Хто йде вперед, хто в перемозі певен!
 
Історія - це ви, це я і ти
Не зробиш вибір ... то зійдеш з дороги
Життя - це рух... до правди, до мети
До завтра, до людей, до волі, до свободи!
 

Час вибору

Хто ворог, хто друг
Хто свій, хто чужий
Чи пряник, чи кнут
Чи добрий, чи злий
 
Повір
 
Ти сам собі пишеш цей текст
твій вибір.....
.... твій хрест
твій вибір.....
.... твій хрест
 
Чи світло, чи ніч
Гарчання, чи співи
Люби чи каліч
Ненавидь чи віруй
 
Повір
Ти сам собі пишеш цей текст
твій вибір.....
.... твій хрест
твій вибір.....
.... твій хрест
 
Боротись чи впасти
Іти чи спинитись
Померти...чи жити
Клясти чи молитись
 
Повір
 
Ти сам собі пишеш цей текст
твій вибір.....
.... твій хрест
твій вибір.....
.... твій хрест
 
Ніхто не підкаже нічого
Думки твої - долі каркас
Жени геть підступні тривоги
Вирішуй скоріш, бо вже час!
 
Повір
 
Ти сам собі пишеш цей текст
твій вибір.....
.... твій хрест
твій вибір.....
.... твій хрест

Молитва

Я помолюсь за вас, мої герої.
Герої нації і лицарі добра.
О Боже, захисти, не дай пролитись крові,
Благослови цей рід, даруй свої дива
 
Всім тим, у кого дух незламний в серці,
У кого у душі відваги океан...
Благослови всіх тих, хто борониться вперто
Від ворогів, від лиха та оман.
 
Вклонюся тим героям сьогодення,
Що витримали напади і глум.
О Боже мій, твоє благословення
Цим дочкам і синам пошли, молю!
 
Мій Боже, ангели небесні, світлі,
О Матір Божа, захисниця, поможи!
Вже волі чути запах у повітрі...
Хоч ще не час складати нам щити!
 
Я помолюсь за вас, мої герої.
Ті , що пішли у ніч... й перемогли.
О Боже правий, дай нам кращу долю!
Й Україну завше бережи!
 

Солдату.....

Я стиснула міцно вуста ...і живу
Хоч серце вже майже не б'ється
У ліжко впаду.... і проснуся від сну
Здригнуся... як там їм живеться
 
Голодні, холодні? Без ліків і тепла
Далеко, далеко...Морозно
Я стиснула міцно до крові вуста
Схилюся в молитві побожно...
 
Мій Боже, мій Боже... і я вже не та
Цей камінь із серця не зрушу
Бо смокче останню кровинку війна
Залазить у голови, душі
 
Ми сліпнем, німієм і плачем навзрид...
Та часом і сліз вже немає
А там знову гинуть найкращі сини
Сирітку вдова обіймає...
 
Там пустrа і згарище, попіл і кров
Там пекло! Там просто безодня!
Немає ланів і немає дібров
І час... наче вічне сьогодні.
 
Не гояться рани, у грудях пече
На обрії вибухів хвилі...
Я знаю, від долі повік не втечеш
Ми сильні ... та часом, безсилі.
 
Я стиснула міцно вуста... промовчу
Відвернусь, щоб сльози сховати
Вернися... вернися до мене, прошу...
Кохаю... і вмію чекати.

Поділися з друзями цим твором у своїх соцмережах