Із вірою в серціІз вірою в серці, з надією вічно живоюУ помислах – нація наша міцніє щодень! Вкарбована ВОЛЯ у тризубі над головою – Зорею ясною вкраїнську свідомість веде. Як неба блакить і земля горизонтами зшиті, Вгорі майорить синьо-жовто, немов поводир, Наш прапор, де жовте – надія колоситься в житі, А синє – то віра у Бога і в завтрашній мир. І гімн України щоразу відлунює в серці, Коли, мов цілунок, словами торкається вуст… Три символи віри й надії усіх українців Одної любові в майбутнє й з майбутнього міст. Це усе - Україна мояТам, де гори зовуться Карпатами,Широчиє рікою Дніпро, Білим цвітом калина під хатою І в гнізді журавлине перо. Там, де неньки пісні перевеслами, Рути цвіт, де шумить водограй, Там, де зими стрічаються з веснами І де рідний мій батьківський край. Тут завжди повертаються з вирію, І колосяться рясно поля… – Це усе є моєю країною, Це і є– Україна моя. Рідну мову тут звуть солов‘їною, Тут і правда і воля своя – Це усе є моєю країною, Це і є– Україна моя. Рушники й сорочки вишиванками Тут на щастя й на долю з добром, На Різдво тут колядки під хатами І родина за спільним столом… І так любо йти кроками босими По землі, де живий наш Кобзар. За Вкраїну свою в Бога просимо У молитві святій вище хмар. Любив, люблю, любитиму я віршами…Журавкою, голубкою, лебідкоюВ моєму серці завше тріпотіла, У мені зимувала і весніла, Була мені і волею і кліткою. З душі моєї кобзи лилась піснею І думами пером торкала аркуш; Було нам поруч холодно і жарко; Радів з тобою і вмивався слізьми я. Любив, люблю, любитиму я віршами: Цілунками-обіймами-словами... Весна твоєї вроди йде садами І в білім цвіті розквітає вишнями. |
Донька УкраїниНатягнули свої струни жита колосочки,Грає вітер на тих струнах і дзвенять дзвіночки. Одягну свою найкращу вишиту сорочку Й затанцюю в зелен травах у своїм садочку. Затанцюю й заспіваю пісню про Вкраїну, Хай летить на крилах вітру мова солов‘їна; В три ряди зроблю намисто із ягід калини… Свого краю я дитина й донька України. В серці тьохкає: над морем ластівка в гніздечку… На мізинчика надіну із Криму колечко І зведу над головою, наче в арку, руки… Схід і Захід – завжди разом, як слова і звуки. Чарівна моя УкраїноТи в серці моїм, Україно,На двох в нас єдина душа, І мова своя солов'їна - У цілому світі одна. Торкаюся поглядом неба - Далеку, безкраю блакить, Поля де колосяться хлібом - То прапор життя майорить. Чарівна моя і єдина, Свята українська земля, До тебе із вирію лину, Змахнувши крилом журавля. Ти пісня моя солов'їна, Душі стоголоса струна... Ти в серці моїм, Україно, У цілому світі одна. І віриться щиро у мрію - У світле твоє майбуття... У серці так ніжно лелію До тебе свої почуття. І вірність моя лебедина До рідної серцю землі, Як мати чекає на сина, Вклонюсь, Україно, тобі. |
