А небо хмуре, без любові,
Блокпост завмер, немов дріма,
Мій друг щось втратив много кров
А волонтерів все нема.
І цю атаку ми відбили,
Хоч був тривалий артналіт.
Мій друг втрачає час і сили,
Горить земля і моноліт.
Мене теж трохи зачепило,
Я ногу сам забинтував.
Із неба снігом повалило
І знову бій завирував.
В атаку йдуть на нас чеченки
І терористи з де-не-ер,
У мене кров тече із вени,
А хтось позаду вже помер.
Дрижить приклад від автомата,
Коротка черга, траса куль,
За себе це, за мого брата
Вона влучає прямо в ціль.
У полі віє завірюха
І чути крик Аллах-акбар.
І плаче тихо десь Танюха,
Бо з вуст Петра не йде вже пар.
І мало нас, та ми, в тельняшках,
Бо всі - еліта ве-де-ве.
Он зойкнув і затих Пеняшко
Та дух незламаний все живе.
Он вдарив залп із мінометів
Це наші установки „Град"
Й блокпост стріляє з кулеметів
І ворог котиться назад.
І ми „...Не вмерла" заспівали.
Цей Гімн почув кровавий степ.
Зусилля наші не пропали
За нами ТЕЦ, дорога ЛЕП.
Ідуть бої за Україну,
За нашу волю, за життя,
За мову нашу солов'їну
І за - народу - майбуття.
